Відомийпрофесор
Фірлінгер наказував своїм учням, ті їхали до України, здійснювати виграний на
конкурсі проект: "Ви повинні будувати і побудувати все так, щоб
Київська Русь стала парком Центральної
Європи." І справді, наш край сьогодні оригінальний і неповторний куточок.
Багато різноманітних народів, релігій, країн, та власне, і своєрідних людей
створили те, що називається словом — Україна. Тут для кожного знайдеться щось
своє, рідне, і водночас незвичне та цікаве. Звичайно все
цікаве починається з романтичного і таємничого минулого…На древній Русі
християнство сприяло розвитку храмової архітектури. Найдивовижніша риса
християнської обрядовості полягає в тому, що зародившись у східному
Середземномор’ї, вона у кожного наступного народу
набувала нового, національного характеру. У кожного краю є
щось таке, чого немає ніде інде і чим можна гордитися навіть за межами своєї
держави. Такою гордістю для нас є унікальні в своєму роді дерев’яні церкви,
збудовані народними майстрами без жодного гвіздка у специфічних архітектурних
стилях, притаманних лише певній місцевості.Дерево у
безводній пустелі вказує на місце, де є вода і можливе життя. Символіка дерева
розвивається у Біблії в трьох напрямках: древа життя,
древа Царства Божого і древа Хреста. Церква є древом
життя, древом пізнання. По-друге, дерев’яна церква є ї символом космічного
древа, образним втіленням всесвіту. Нарешті, дерев’яна церква є розгорнутим
уособленням євангельського Древа Хреста, мук Спасителя, його жертви, принесеної
в ім’я усього людства.Кожен спочатку
зачаровується якоюсь неземною красою таких церков, переживає легке сп'яніння
від довершеності їхніх форм, органічності архітектури, гармонійної вписаності у
ландшафт. Після того, як минає перше здивування, приходить бажання розібратися
у природі цього феномену, проникнути у його сутність. І тут починаєш розуміти,
що кінцевої сутності ти так і не осягнеш. Дерев'яна церква наділена
нескінченнім змістом — як і цілий Всесвіт. Чому?
Та мабуть тому, що вона, власне, і є маленькою його моделлю, у котрій, мов у
краплинці, відображується гігантський космос. Дерев'яна церква немов виростає з
рідного грунту подібно до дерева. Здається, на перший погляд, що це не творіння рук людських. Вражає її
органічний зв'язок з природою. У цьому храмі відчувається синкретизм
релігійного світосприйняття, коли суб'єкт розчиняється в об'єкті, людське — у
божественному, - штучне у природному, будівля — у ландшафті.
